 |
| Маринопіль |
|
 |
 |
| село (скоріше "містечко " ) Галицького району Івано-Франківської області. Робота експедиційного загону "Юні етнографи" у 80-ті роки 20-го ст. Керівник - Шпірак Ярослав Теофільович, вчитель історії Маринопільської школи. |
| 6. Гачок -півметровий дріт, зігнутий на кінці, який використовується біля печі для розсування жару. 7. Дека - коц з битого сукна. 8. Джерга - велика верета для накривання коней. 9. Димка - спідниця. 10. Димівка - цибуля. 11. Завій - біле полотно, яким завивали молоду |
| 12. Запонка - а) жіноча припинка з тонкого полотна, б) припинка з грубого полотна для чоловіків, яка використовується при будь-якій роботі. |
| 13. Кабат - широка спідниця 14. Каптур - прикраса, яку жінки надівали на голову під хустку з полотна. 15. Капуза - прикраса, яка мала вигляд літньої дитячої шапочки |
| 17. Коцівка - тепла велика хустина з френдзлями |
| 18. Кошуля - а) груба тепла сорочка б) заразна хвороба на голові |
| 16. Клапаня - чоловіча шапка з баранячої шкіри. |
 |
| 19. Кучма - чоловіча шапка з великої вовни. 20. Лейбик - вільна блуза у вигляді жакетки 21. Манта - людина, яка виманчує щось в іншої людини (цигани). |
| 23. Піханка - пшениця. 24. Плат - шматок полотна, битий з кінського волосу, який закладали там, де видушують олію, для завивання макухи. |
| 27. Сінник - матрац, набитий сіном, соломою або кукурудзяною шумилянкою. 28. Сподні - чоловічі штани. 29. Тарахкатє - різний мотлох. |
| 22. Петик - осінній плащ із саморобного сукна. |
| 32. Юпка - спідниця. (Збереглася лише стара форма слова, а старе значеня втрачене. Юні етнографи зафіксували нове, яке розвинулося від рос. "юбка") |
| 26. Ринтух - широкий пояс з різного матеріалу, яким підперезують штани. |
| 30. Тузінки - чоловічі короткі спідні штани. 31. Холошні - чоловічі штани, дуже широкі, з грубого сукна |
| 25. Плахта - напромокаюча ткатина, з якої робили буду від дощу. |
| Замок, збудований боярином, зруйнували татари і на його місці польський шляхтич Станіслав Яблоновський у 1691 році збудував новий замок. Він насадив алею, яка збереглася і є в наш час місцем відпочинку трудящих. Жителі села Маринопіль жили в дуже тяжких умовах. Більшість землі належала поміщикам і церкві. В 1746 році Яблововський збудував заклад сестер святого Віцента, в якому тепер знаходиться дитячий будинок. Недалеко від Маринополя розташований хутір Вовчків. На границі між Маринополем і Вовчковом ще до недавна стояв пам'ятник, поставлений на честь скасування кріпосного права в Австро-Угорщині в 1848 році. (Примітка: В 1848 році в Австро-Угорщині була скасована панщина, а кріпосне право було скасоване в кінці 18-го століття). |
| ... Минав час. Село розросталося. Населення зазнавало частих наскоків татаро-монголів. Через деякий час один з галицьких бояр на південь від Чортополя збудував замок. Для більш надійного захисту від ворогів населення почало переселятися під мури фортеці. Під час наскоків завойовників люди ховалися за стіни фортеці і були там в повній безпеці. Поступово біля мурів замку виникло село, яке дістало назву Підзамче. З півночі село було відгороджене високим земляним валом і ровом , наповненим водою. Залишки рову і валу збереглися і знаходяться тепер посередені села. В 1956 році робітники МТС копало водопровод. Було виявлено якийсь мур і фундамент. Виявилось, що тут були ворота до колишнього села. |
| Звідки ж село дістало свою назву? Згідно переказів, які збереглися, є два пояснення назви села Маринопіль. За одним із переказів на території села ще до його заселення відбувалася кривава битва місцевого населення з татаро-монголами. В цій битві ворожі полчища були розгромлені. Всі сподівання ворогів були марними. Вороги не змогли закабалити місцеве населення. Тому поле було назване Марним полем. Пізніше це поле заселили люди і дали назву селу Маринопіль. Друга назва зв'язана із загарбанням Галичини Польщею. Після того, як Галичину поневолилиа шляхетська Польща, дану територію почали заселяти поляки і євреї. Вони, за переказами, дали назву Marijmpol mjasto (очевидно, Mariampol miasto) , що на нашій мові означає "Місто святої Марії". Більш вірогідною є друга назва. (З книги "Культурні грона Дністра": Під час одного наїзду татар якийсь польський воєвода (каетан) тікав від них на свому коні-румакові. Він переплив Дністер, але кінь ніяк не міг вскочити на стрімкий берег. Воєвода вигукнув: "Єзус-Марія!" - і кінь виніс його на берег. На подяку Богові воєвода заснував на обох берегах міста Єзупіль і Маринопіль (Маріампіль) |
 |
| рантом. На підошві набито золі, устілка. 5. Тепле взуття - бурки, пошиті з вати, повстянки, валянки, аляски, унти. Валянки виготовляють з битої вовни або шерсті. Аляски - з битого сукна, шерсті, фетрової шкіри (просто з фетру)... ...7. Барлаки - вид взуття, яке виготовляють з сукна і надягають на чоботи (своєї роботи). 8. Гуні - глибокі кальоші своєї роботи, які таж надівають на чоботи. Їх вирізають з резинової камери. 9. Постоли - виготовлені з шкіри у вигляді човна. Мають 6-8 дірок, які шнуруються між шкірою... ... 12. Дитяче взуття - папушки... 13. Кімнатне взуття - тапочки, шлюпанці, папучки, патинки, пантофлі, ланці. 14. Штуци - теплі чоловічі шкарпетки, виготовлені з шерсті, довжиною до колін, які одягали по штанях... |
| Назви прикрас 1. Перла - великі блискучі жіночі буси. 2. Пацюрки - дрібненькі різнокольорові буси. 3. Коралі великі - буси. 4. Стопшка - стрічка, що заплітається в косу. 5. Басамунка - стрічка, так говорять переселенці (лемки)... Жіночі хустки 1. Платина - платок... (Очевидно цей русизм вже набув широкого поширення). 3. Шимнівки - заграничні квітчасті платки. 4. Накиданка - великий зимовий платок довжиною 1м 50 см. 5. Влучкова хустина - шерстяний платок. 6. Казьмірова хустина з френзлями - чорний осінній платок з тороками. 7. Відвабна хустина - шовковий платок... 9. Перемітка з френзлями - платок шерстяний. |
| Примітка: В поданих матеріалах в основному збережена лексика юних етнографів, яка не позбавлена русизмів. Це зроблено навмисне для ліпшої уяви про перебіг культурних процесів у сучасному західноукраїнському селі. |